Критик, морщась, взял перо,
Крякнув: «Стих, не нравится!»,
Написал, не дав добро:
«Приторно и пафосно!»
Как на кролика удав,
Вождь взглянул на критика,
Грозно выдав: «Ты — не прав!
Подкрути-ка винтики,
Да, приветствуй похвальбу
Нам - вождям приятную,
А, иначе на судьбу
Не пеняй заклятую!»